Світає край неба палає

"Людина-жаворонок" котра прокидається раніше сонця, може спостерігати картину світанку. Вона є неповторною кожну пору року,  кожен день,  кожну мить. Це збагачує душу, надихає і тоді хочеться жити бо, лише природа розповість на якій гарній планеті живеш. Край неба притягує погляд і хочеться полишити усі справи і дивитись... дивитись... дивитись...

Вірш про кохання "Камінь і сонце"

Сумний, сірезний і холодний
Десь у мені потреби мов нема,
у мох уріс, і на тепло голодний
Негода зовні і в душі пітьма.

Тебе від мене відділяє вічність
І вже ніколи цього не змінить
Моє життя то моя міцність,
З тобою зустріч - тепла мить.

Зустрілись ненароком не на довго,
Нам на заваді завжди щось стає-
зима небажану дарує ковдру
Чи небо хмари роздає...

У літку ти чаруєш війти й квіти,
- Хіба ж до мене промінь долетить?
Тобі мене ніяк не обігріти
Хоч сяєш ти так радо кожну мить!

Наснилося мені недавно у дрімоті,
Що я лежу на моря берегу
А ти... своїми теприми стопами...
Ти по мені біжиш, неначе по піску.


Початок і кінець дня, щоразу приносить нові враження та емоції. Небесні світила завжди притягували погляд людей. Спостереження за сходом та заходом навіюють думки вищі за побутові. Дарма іноді здаєтся, що усі дні однакові. Позитив відчувають усі крім дуже "товстошкірих".

Православне свято

На жаль відео на даний час не доступне. Вибачте за незручності.
Свято Петра та Павла є престольним  у невеличкому селі Колодіївка Пулинського (Червоноармійського) району Житомирської області. До дерев’яної церкви щороку приходить найбільша кількість людей. Пропоную невеличкий відео ролик з місця події.

Істонрії з життя: "Переляк"

 Рубрика: живі історії з життя Житомира.

 

 У часи розбудови соціалізму, пізно ввечері, повертався мій тато додому мандруючи пішки з сусіднього села . Ніч була темна, як кажуть "хоть в око дай" та його те не лякало бо по натурі своїй чоловік він відважний. У напрямку його шляху ледве розганяла темряву заграва вечірнього Житомира.

Йшов поспіхом, та раптом чує щось попереду чвакає. Притишив крок, прислухавсь, приглянувсь, - неначе людина йде. Але ж цікаво, чому чвакає? Погода суха, та й дорога асфальтована... Прискорив ходу, щоб наздогнати та раптом кроки попереду притихли, і ледве помітна постать людини за мить виросла до метрів чотирьох зростом. Диво дивенне, такого не бачив. Серце закалатало.

-Х-м..., що воно таке? Та не вже я дам страху оволодіти мною?, - подумав тато і рвонув уперед. Виявляється, попереду йшов чоловік, який украв дошку на лісозаводі. Переходячи струмок набрав у чуні води, та йшов у напрямку додому. Добре стомившись, він став перепочити, а дошку не поклав на землю, а поставив вертикально і притримував.
Варто було лише допустити паніку, та по селі поповзли б чутки про хто знає яке створіння, що змінює свій зріст... для початку. Далі любителі жахів приписали б йому ще багато всяких страшних властивостей. Люди уміють байки складати, це вже відомо.

Фото "Царівна" :)

Миле створіння, що іноді асоціюють із людським гріхом.
А власне для природи більш безжалісного і ненажерливого хижака ніж людина не існує. Адже тільки вона може убивати раді втіхи, усі інші істоти такої цілі не переслідують.

Новини дня

Сьогодні біля Управління Внутрішніх Справ Житомирської області відбулася акція організована студентами Житомира із зверненням до посадових осіб області та країни стосовно стану правопорядку не на вулицях а у самих органах. У зверненні було висунуто ряд вимог котрі було озвучено через гучномовець і передано до управління. Було також зазначено, що до акції не має відношення жодна з політичних партій.

 

Проблема свавілля у органах досить відома. І щасливий той, хто цю проблему не випробував на власній шкірі. Але варто зазначити, що і у органах як і у іншому середовищі процюють люди і вони досить різні. Судити по окремому випадку http://www.pravda.com.ua/articles/2010/06/4/5108172/ про усіх теж не можна але коли трапляються такі випадки то залишати їх без уваги неможливо.

Фото "Літо починається"

Фото "Модель"

Черепаха досить вдало позувала, коли я її знімав.:) Живе вона у Житомирському Державному агроекологічному університеті.

Фото "Сльози осені"

Коли те, що ти робиш хоч комусь подобається то й приємно робити. Це фото як подяка  за оцінку учорашнього таємному шанувальнику! ;)

Фото "Літо"

 

Що правда літо не сьогорічне, бо воно не наступило. Просто хочеться розбавити своє мочання тут хоч фоткою. :)