Скоро осінь у Житомирі

 

  

 

Щось холодає по ночам... Може на зиму пошукати теплу хату для муркотливого кота?.. Може зайти на сайт Хвостомаха і знайти там якість рекомедації?..

Пам'ять про шлях

 

Здається, зима повернулася.
Холодна та сніжна . Майже така, як була колись. І все ж річка повністю не замерзла.
Качки та лебеді на воді. Їх більше з кожним роком. Вони не летять на південь. Здається сама ідея вирію втратила сенс.
Кілька років тому весна запізнилася. Потомство з’явилося надто запізно. Птахи залишилися. Не з героїзму. З необхідності. На час відльоту, багато молодих птахів не могли летіти.  Напевне тоді і з’явилася звичка зимувати тут.
Сумніваюсь, що переживши зиму на воді, вони поведуть молоде потомство восени на південь. Пам’ять про дім завжди сильніша за пам’ять про шлях.
А що коли зима прийде ще холоднішою ?

 Річка Тетерів. Житомирська область. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подібна проблема висвітлена у фільмі про птахів під назвою - "Розправ крила". Ориг. назва "Spread Your Wings".

 Також читайте мою історію комунікації із птахом: історія про яструба.

Житомир Межа

Межа міста завжди невидима.

Тут ще асфальт, але вже інший вітер.

Двоє дивляться у різні сторони.
один туди, де починається місто,
інший - туди, де воно закінчується.
Між ними  дорога.

А ще тиша, яка нічого не вирішує.

Ідеальна пара

 Такі собі гусочки:)

Здається, природа одразу розставила ролі.

Але якщо придивитися, вони сидять абсолютно однаково.
Той самий нахил шиї, той самий серйозний вираз, та сама зосередженість на чомусь дуже важливому.

 Можливо, секрет ідеальної пари не в тому, хто головний.
А в тому, щоб вчасно повторити рух одне одного
і робити вигляд, що так і було задумано.

Віршик про собачку "Бімка і Фімка"

на фото "Бімка і Фімка"

 

Віршик про собачку

Тут стрибав я по весні,

Все подобалось мені

І травичка і жучок,

і маленький павучок.

Я із Фімкою тут грався,

У траві перекидався

І кусався, і гарчав,

І сказав уперше - ГАВ!

----------------------------------------------------------------------------

 

Ой! А де ж Фімка із віршика про собачку? 

- Це чорний собачка, що на фото сховався за білим Бімкою із чорним вухом!

Віршик про собачку "Песики малі"

Ці милі двоє цуценят зявилися  у дворі моїх друзів не випадково. Їх безмежна доброта і любов по відношенню до тварин, проявлялася у зверненні до них майже як до членів родини. Усякі їхні вчинки та пустощі тільки веселили їх не залежно від того, що малі бешкетники не натворили бо радість життя та втіха панує у цьму дворі завжди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут цибаєм і гуляєм
Бо веселу вдачу маєм.
Хоч ми песики й малі
Цього світу - королі!

Для знайомства перший раз
ми обнюхаємо вас!
Помахаємо хвостом
Лиш за кісточку гуртом.

Можем руку полизати,
Та й за пальця покусати,
В ґанку тапкі ми вкрадем
І шкарпетки погризем.

Злючу квочку ми минаєм
Та ціпляток не чіпаєм.
Ще ми кицьку боїмось
Бо подряпає когось.

Народилися весною
ми пограємо з тобою.
Тільки знову принеси

По шматочоку ковбаси! 

моргаємо удвох

Увага! Кицька!

 

песикі і мама

Такі ми гарні!

 

Фото :"Восьмиоке чудисько" Argiope bruennichi

Це восьми-оке чудисько ніяк не хотіло мені позувати. Як я не викручував камеру, павук повертався до неї задом. Не розумію тільки чому, адже він чудово бачить на всі сторони і ховатися йому на прикладі страуса не вийде:)

 

Пізніше з'ясував, що це  Argiope bruennichi, також відомий як тигровий павук а ще на нього кажуть павук-оса. Названий на честь данського зоолога Мортена Брюнніха. 

 

 

Це великий павук, який поширений у багатьох частинах світу.

 

1. Вигляд: Самці і самки відрізняються за розмірами, при тому, що самці зазвичай менші. Жіночий павук може мати яскравий та виразний вигляд з чорними та жовтими смугами.

2. Сітка: Tигрові павуки відомі своїми великими та гарно виготовленими павутинними сітками. Їхні сітки часто виглядають як колесо, і мають характерний вигляд.

3. Місце існування: Вони можуть зустрічатися в різних середовищах, таких як луки, ліси та інші відкриті простори.

4. Харчування: Тигрові павуки ловлять дрібних комах у своїй павутинні. Їхні сітки часто розташовані на високих травах.

Tигровий павук (Argiope bruennichi) є неагресивним і не небезпечним для людини. Він вважається павуком з великою сіткою, призначеним для ловлення комах, а не для полювання на великих тварин або людей. Хоча він має отруйний яд, який використовує для паралізування своєї жертви, цей яд призначений для комах і невеликих безхребетних, а не для шкоди людині.

Узагалі, укус тигрового павука для людини є малоймовірним, і, якщо це станеться, він, як правило, не буде небезпечним. Однак краще уникати будь-яких контактів з павуками та уникати їхніх укусів. Якщо ви побачили павука і не впевнені в його безпечності, краще утримуватися від непотрібних контактів

Фото "Царівна" :)

Миле створіння, що іноді асоціюють із людським гріхом.
А власне для природи більш безжалісного і ненажерливого хижака ніж людина не існує. Адже тільки вона може убивати раді втіхи, усі інші істоти такої цілі не переслідують.

Фото "Модель"

Черепаха досить вдало позувала, коли я її знімав.:) Живе вона у Житомирському Державному агроекологічному університеті.

Фото "Посвідчення весни"

Краса від якої важко відвести погляд...

Дикі кабани

Не так давно відбулася зустріч ше й зі стадом диких кабанів. Вони пробігали неподалік в обідній час. А через день довелося з ними зіткнутися на ще меншій відстані, та жаль камери з собою не було.

Розповідь про яструба "Переселення бранця"

Нас поселили тут - в Тригірскому військовому мисливському господарстві. Місце мальовниче, красиве та й облаштоване.

 
Самі сховалися тут:) ... Ну а далі буде про саму пташку!  

Почувається вона краще ніж в маленькій клітці, хоча і в ній вона від м'яса не відмовилася (ось що не очікував). Давали їй яловичину. З кішкою вона не поділилася. Сама все з'їла. :) Ну і на здоров'я їй!

  

 

Схоже, що у пташки не все так чудово, як здавалось. Огляд її єгерами засвідчив, що у неї пошкоджене праве крило.Коли вона була у маленькій клітці, побачити це було не просто. У великому вольєрі - стало очевидно. 

Сам я сумнівався підсвідомо в своїй прудкості, хоча дуже хотілося сподіватися, що пташка здорова. При першій зустрічі з нею, я спочатку навіть не помітив її, так як її колір і колір трави зливався. Вискочила вона у мене буквально з під ніг. Виявляється вона їла там моє курча! Але злетіти вона не злетіла у верх підплигнула на метра чотири. У мене думка промайнула, - "може обїлася і злетіти не може?" :) 

Далі вона якби напів-льотом чи напів-стрибком сягнула через дорогу в кущі і попалася мені тільки через день . Я тоді так і подумав: "Післязавтра прилетить, завтра - страх ще вистоїть перед голодом" бо знав, що якщо раз спробувала то вернеться!

Підозра було, що поранена але не надав цьому значення, - всяке буває. На наступних фото видно, що птах тримає праве крило нижче лівого.

Розповідь про яструба "Злодій попався!"

 Злодюжка який вкрав вже двоє курчат сьогодні попався. Знайомий біолог визначив, що це великий яструб. Розміри птаха не великі так як вона молода. Птах сів на клітку і намагалася якось витягти вміст. Я встиг на шум. При спробі до втечі він спочатку зачепився  за кущ шипшини, потім вперлася в металеву сітку огорожі а прослизнути не зміг, осередок сітки виявився замалий. Птах абсолютно не постраждав. Я - на подив знайомого теж! :). Завтра її чекає шлях на мисливське господарство, а там визначать, що буде далі. Швидше за все відпустимо. Думаю переляк не дозволить їй більше повернутися до полювання на моїх курчат. Якщо все ж повернеться, то доведеться ховати їх. Не можна ж таку красу винищувати!

Читайте продовження про долю яструба.

Фото "Дружба "

Дружба - як вона є, правда фон прийшлося поміняти(занадто ніякий був) :)

Фото "Плазун"

вуж

Вуж відрізняється від змії наявністю жовтих "вушок" на голові, які добре видно на цих фото. Цей плазун не отруйний і взагалі не має зубів. Для людини не представляє небезпеки. Його вдалося відзняти дуже легко. Він пригрівся на берегу водойми і ні на що не зважав. Я сходив за фотокамерою за метрів 50, повернувся а він спокійнісінько лежить. Позував теж добре. Не ворухнувся. :)

Гумористичні твори "Надійна прикмета"

Зимового вечора, коли за вікном віяла різдвяна завірюха, в хаті було тепло та затишно. Невелика селянська сім'я сіла до столу вечеряти. Господарка поставила на стіл квашені огірки та капусту, дістала з печі варену картоплю засмачену шкварками. Всі ситно поїли. Про котика теж не забули, йому теж їсти дали. Сіли після вечері телевізор дивитися. А котик все муркоче та шерсть на собі вилизує.
- Дивись, умивається, - каже жінка чоловікові, - мабуть гості до нас прийдуть!!!
- Щось він більше під хвостом миє, то мабуть нас прийдуть у гості запрошувати?!

Фото "Вимушене сусідство"

Різні тварини в одній клітці