Вірш "СЕЛО"

Літній ранок ніжним холодом дише
I росою сміється трава,
Ясне сонечко котиться вище i вище
А пташок передзвін прибува.

У селі люблю літні ті ранки,
Там край поля дрімає туман,
Там дверима поскрипують ґанки,
Косарів, випускаючи в лан.

Із дворів повиходять корови,
Сколихнеться повітря від "му-у"
I пастух, лиш насупивши брови,
Пожене череду в далину.
5.08.94.