пʼятниця, 11 вересня 2009 р.

Монумент слави Житомир.

фото Монумент слави. Місто Житомир.

    Фото зроблене декілька років назад, плівковим апаратом Зеніт ЕТ з об'єктивом "Зенітар". Класна була техніка ... зараз відпочиває у шафі.
У час коли тільки но "мильниці" і "фотодрук за 1гр."  набували поширення, то я скористався тим друком.

    Забирав фотографії - навіть працівник, що видавав їх відзначив високу якість. Я відповів, що хорошої оптики ніхто не відміняв. Пласмасові лінзи не здатні на якісні картинки і ніяка електроніка об'єктива не замінить.

    А коли згадую про свій ФЕД - 2 взагалі плакати хочеться. Який апарат! Юність моя, не давала  зрозуміти слова фотографа-наставника Анатолія Зіневича про те, що кращого шукати й годі. Дуже хотілося зеркальний апарат! За браком коштів, досить часто знімав чужими, тобто брав у друзів. Здавалося тільки "дзеркалкою" можна зробити "живі" фото. Ті фото програвали у якості самого зображення. Зрозумів це і побачив досить пізно.
    Коли вже на ринку досить дешево купив свій Зеніт ЕТ. Наступала ера плівкових мильниць, котрій на п'яти наступала ера цифрового фото.
Навіть у відсутності цифрового апарату було дешевше оцифровувати плівки без друку фото, що давало змогу зберігати їх та переглядати на комп'ютері а при наявності принтера досить вдало роздрукувати.

неділя, 6 вересня 2009 р.

Фото "На волнах Абхазии"

Недавняя беседа и обмен фото с очаровательной барышней из Питера, привел меня в восторг! Фото понравилось с первого взгляда своей естественностью. Сделано в Абхазии. Автор снимка Анастасия Князева. Камера Panasonic DMC-LC80.

середа, 26 серпня 2009 р.

Фото "Плазун"

вуж

Вуж відрізняється від змії наявністю жовтих "вушок" на голові, які добре видно на цих фото. Цей плазун не отруйний і взагалі не має зубів. Для людини не представляє небезпеки. Його вдалося відзняти дуже легко. Він пригрівся на берегу водойми і ні на що не зважав. Я сходив за фотокамерою за метрів 50, повернувся а він спокійнісінько лежить. Позував теж добре. Не ворухнувся. :)

Фото "Кадр з фільму"

Кадр з фільму що нещодавно знімали у парку ім.Гагаріна, м.Житомир.

середа, 29 липня 2009 р.

Вірш "Старі"

Пройшли літа, поморщилось чоло,
Прекрасні кудрі стали сиві й рідкі,
Здоров'я неначе й не було,
Безсонням згадуються дітки.

Життя доброти як несло -
Тяжкою працею не обділило
І горе й зрада - все було,
Та радості не всім хватило.

А дві душі літали в небесах,
На вік з'єднались у труді прожили,
Нема подяки на вустах,
Та дяка їм, що нас ростили.

четвер, 18 червня 2009 р.

Стих "Власть"

  • Теряются дни, что прожиты воочию
    и в память слагают они многоточия...
    Несказанных слов и несделанных дел.
    Свершаются судьбы, - таков их удел.

    Вершатся пророчества
    Без имени, отчества,
    все поколения,
    без промедления.

    Нет цвета , нет запаха, нет разрешения,
    Не видим мы пропасти лишь искажения.
    Топтание, ропотнасть, пыль, безмятежность
    все в перемешку и ревность и нежность.

    Пирует презренная властность над нами
    И страстность нахлынет как будто цунами.
    Что же здесь главное?
    Что правит нами?

    Немыслимо тоненьким, легеньким перышком
    Ложатся амбиции вновь на сознание
    Не различаем: ...реальность, ...желание
    Ах... где-то здесь были высокие ценли
    В неистовых буднях мы помним их еле.

    Лишь только любовь остается веками
    Царяшая вечно, живущая с нами,
    Но и её подвергаем сомнению -
    Все в мире этом подвластно движению.


    Вирішив перейменувати вірш з "Многоточия..." у "Власть" 31.05.2020.
    А шо? Моє піаніно, куди хочу туди і ставлю! :) Пишіть краще коментарі та підписуйтесь на блог! А ще відмітки ставте! Можна у соцмережах запостить... А шо слабо? :)

понеділок, 1 червня 2009 р.

Стих "Страсть"

Страсть облаченная в помпезность
Тихонько издому ушла
И тайно милую окресность
Собою нежно обняла.

Искала трепетной душою
Утеху для своей плоти,
Что бы неистовой собою
Другую взять из заперти.

Страдала долго безпорочность
К судьбе прикованная в снах,
Любовь испытывала прочность
Слова лилея на устах.

Потом, несмело так... шагула
Поближе к грешному пути
И в поцелуях, утонула...
Незная, как себя спасти.