Пройшли літа, поморщилось чоло,
Прекрасні кудрі стали сиві й рідкі,
Здоров'я неначе й не було,
Безсонням згадуються дітки.
Життя доброти як несло -
Тяжкою працею не обділило
І горе й зрада - все було,
Та радості не всім хватило.
А дві душі літали в небесах,
На вік з'єднались у труді прожили,
Нема подяки на вустах,
Та дяка їм, що нас ростили.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Авторизація через Google дає можливість отримувати відповіді на коментарі не публікуючи адресу своєї поштової скриньки. Мені буде прикро якщо це приведе до того, що ви не зможете додати коментар... Однак розібравшись у цьому один раз - отримаєте розширені можливості назавжди у мережі Internet!