Страсть облаченная в помпезность
Тихонько издому ушла
И тайно милую окресность
Собою нежно обняла.
Искала трепетной душою
Утеху для своей плоти,
Что бы неистовой собою
Другую взять из заперти.
Страдала долго безпорочность
К судьбе прикованная в снах,
Любовь испытывала прочность
Слова лилея на устах.
Потом, несмело так... шагула
Поближе к грешному пути
И в поцелуях, утонула...
Незная, как себя спасти.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Авторизація через Google дає можливість отримувати відповіді на коментарі не публікуючи адресу своєї поштової скриньки. Мені буде прикро якщо це приведе до того, що ви не зможете додати коментар... Однак розібравшись у цьому один раз - отримаєте розширені можливості назавжди у мережі Internet!