Пам'ять про шлях

 

Здається, зима повернулася.
Холодна та сніжна . Майже така, як була колись. І все ж річка повністю не замерзла.
Качки та лебеді на воді. Їх більше з кожним роком. Вони не летять на південь. Здається сама ідея вирію втратила сенс.
Кілька років тому весна запізнилася. Потомство з’явилося надто запізно. Птахи залишилися. Не з героїзму. З необхідності. На час відльоту, багато молодих птахів не могли летіти.  Напевне тоді і з’явилася звичка зимувати тут.
Сумніваюсь, що переживши зиму на воді, вони поведуть молоде потомство восени на південь. Пам’ять про дім завжди сильніша за пам’ять про шлях.
А що коли зима прийде ще холоднішою ?

 Річка Тетерів. Житомирська область. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подібна проблема висвітлена у фільмі про птахів під назвою - "Розправ крила". Ориг. назва "Spread Your Wings".

 Також читайте мою історію комунікації із птахом: історія про яструба.