Вірш "Пора"

Пора непізнанних бажань
Стрибнула в темінь за душею
І ніч линулась через край-
Забрала небо слід за нею.
.
Притихла в темряві любов
У півтонах краса розлилась
І в чорну землю острах знов
Несе буття, що вчора снилось.
.
Над сподіванням чорноти
Страхи одвічнії глузують...
Пітьма і світло - всі віки
Шедеври тінями малюють.