Любов останній раз зітхнула,
Притихла, наче не було.
Я в ніжні очі зазирнула
Життя в них так і не прийшло...
Чому ж моя любов померла?
Чому не вижила вона?
В її очах блакить завмерла...
Сльоза остання і сумна.
Як відродити тебе, люба???
Не залишай мене одну.
Без тебе лиш журба і смута...
Без тебе, мила, й я помру...
Притихла, наче не було.
Я в ніжні очі зазирнула
Життя в них так і не прийшло...
Чому ж моя любов померла?
Чому не вижила вона?
В її очах блакить завмерла...
Сльоза остання і сумна.
Як відродити тебе, люба???
Не залишай мене одну.
Без тебе лиш журба і смута...
Без тебе, мила, й я помру...
Ой ви мої любі, соавтори, вірші пишете дуже гарні але сумні. :) Прийдеться мені зібрати вас та й зтанцювати гопака чи що... аби розвеселить :)
ВідповістиВидалитиКоли людина пише такі вірші, любов до неї неодмінно повернеться, варто чекати. Сірість буднів не безкінечна. Промінь любові неодмінно народить полумя! Дякую за чудовий вірш. Успіхів у житті з очима повними кохання!
Дякую) із задоволенням танцюватиму з Вами гопак))
ВідповістиВидалитиДовго на гопак прийдеться чекати, бо треба вчитися а польку можна було бы збацати :)
ВідповістиВидалитиДуже гарний вірш... Крик, який виривається із душі і благає про допомогу. Просто СУПЕР
ВідповістиВидалити