Старенька бабуся, років під сто, спираючись на палицю, помалу клигала** по узбіччю центральної вулиці села. Широка вулиця гула від транспорту. Тут проходив автошлях районного значення. Водії іноді сигналили старій, щоб часом під колеса не втрапила, та вона не зважала, бо не дочувала. Не дійшовши трохи до зупинки, озирнулася і, вгледівши на дорозі автобус, підняла палицю. Водій міжміського автобуса мчав досить швидко, але коли побачив, що бабуся зупиняє, не зміг відмовити старій. Гальмувати довелося досить сильно, аж куряву підняв. Але автобус було зупинено вчасно і двері комфортабельного автобуса розчинилися біля бабусиних ніг.
- Куди вам їхати?! – люб’язно гукнув водій.
- Дядьку шохвер***, а скільки времня?!****
- ...???!!!
* Зозульки - годинник (застарілий місцевий діалект).
** клигала - йшла, тягнучи ноги, шаркаючи ногами
*** шохвер - водій (застарілий місцевий діалект).
**** скільки времня?! -котра година?! (застарілий місцевий діалект).
** клигала - йшла, тягнучи ноги, шаркаючи ногами
*** шохвер - водій (застарілий місцевий діалект).
**** скільки времня?! -котра година?! (застарілий місцевий діалект).







